Все це відбувалося всього на одній маґлівській вулиці. На тій самій, де стояв старий паб із облущеною вивіскою Відбійний гном. В середині стояло задушливе повітря, змішане з густим сигаретним димом, з...
Ніхто не може знати, що приховує в собі святий, допоки його прикрашають ряси. А можливо, саме ці ряси є свідченням гріховності? Ніхто не знає, що приховують темні закутки, закопчені святими свічками. ...
Маєток Мелфоїв став надто тихим. Надто чистим. Надто порожнім. Але одного вечора, коли перший прохолодний вітер прийшов надвір, Драко побачив її — босу, з вологим волоссям та знайомим поглядом. Він пе...
"Зазвичай душем тут мало хто користується, тому я навіть не очікував на когось натрапити. Зайшов, уже чуючи ввімкнену воду, й обережно поставив свою сумку на лавку. І в ту ж мить почув тихий стогін. Ч...
"— На судженого гадаєте? — скривився Драко. — Серйозно? — з насмішкуватим тоном. Він затримав погляд на Герміоні, наче чекав від неї пояснень. — А тобі яка різниця? — вона штурхнула його легко в плеч...
Зрештою він вистежив її. Дияволицю, що занапастила тисячі невинних душ на мучинецьку смерть. Евелінн – обійми агонії. Зазвичай він не полює на таких демонів, але вона занадто небезпечна. Йоне припине...
Незалежно від того, що кажуть інші, Герміона Ґрейнджер не вийшла б заміж лише заради того, щоб отримати право голосу у Чарвесуді. Адже вона героїня війни і чесна, працьовита міністерська робітниця. Лю...
"— Хіба ти ще не брала в руки підручник із Віщування? — Він кинув на неї косий погляд. — О, точно, ти ж не віриш у Віщування. Ну, дозволь мені пояснити: Магія не особливо полюбляє, коли війни тривають...
Дощ. Останнім часом на вулиці надто багато дощу. Навіть парасолька вже не справляється зі своїм завданням, що вже говорити про чорне кошеня, яке сховалося від настирливих крапель на сходах ганку.
— Ґрейнджер… — нарешті витиснув він, намагаючись втримати голос рівним. — Ти не зобов’язана пробачати мені. Вона раптово підвела голову та впилася поглядом у нього. У Драковому животі все перевернуло...
Кенші приходить додому, в дім Кейджа. Він втомлений, дуже, а Джоні знову зі своєю фільмографією й незрозумілими плітками про Голлівуд, які Такахаші навіть не намагається слухати. — Кейдже, замовкни!...
Чи дивний у неї типаж, якщо вона відчула симпатію до якогось головоріза, який намнув боки іншому прямо у барі Сілко?