З далеких земель
18
Опубліковано159 ст.
Написано1
Підписники0
СтежитьСвого часу Генріх VIII піддався чарам і збожеволів через жінку на ім’я Анна Болейн. Зі мною те саме. Ти полонила мене, прив’язала, причарувала, сама того не відаючи.
Усе рано чи пізно доходить до фінішу, віднаходить свій логічний кінець. І це фінальна кома, що колись для них обернеться крапкою.
Вони промовляють клятву в унісон: Присягаюся любити тебе в горі і в радості, в багатстві і в бідності, у болю і в здоров'ї, допоки смерть не розлучити нас. Я віддаю тобі своє життя. Клянуся любити теб...
Навіть спросоння Драко не розгубився і, обвивши її талію руками, посадив собі на коліна, не розриваючи цілунку. Блаженна мить, яку хотілось продовжити назавжди.
Вони ще хвилину вели мовчазну баталію, поки їх не відволік жіночий сміх від входу до тераси, де стояв розлючений Драко і весела Нарциса.
Що ж, це буде доволі весело. Драко готовий усі гроші з банку поставити на те, що без бою цей день не закінчиться.