Вони не планували цього. Драко хотів, але не так швидко. Хто ж знав, що батьки Герміони хочуть влаштувати донці сюрприз і до того всього мають ключі від її квартири? Вона знала, але не думала, що таке трапиться. І хвала усім причандалам Салазара, вони були одягнені і просто дивились кіно. До подальшого просто не встигли дійти, слава цицьондрам Морґани.
Побачивши, як він обіймає їхню доньку, місіс Ґрейнджер знітилась і зашарілась. О, тепер він знає, від кого Герміона це перейняла. Містер Ґрейнджер же дивився на нього, скануючи пильним поглядом, і Мелфой прекрасно усвідомлював — його чекатиме перевірка від люблячого татуся.
Йому довелось злегка вщипнути жінку поруч із собою, щоб вона нарешті отямилась і, підірвавшись з дивана, покидаючи його обійми, кинулась в розкриті руки мами і тата. Підвівшись слідом, він неквапом підійшов до батьків своєї обраниці, галантно цілуючи тильну сторону долоні її матері і витримуючи міцне рукостискання батька.
― Мамо, тату, що ви тут робите? Ви ж казали, що дуже зайняті клінікою і не зможете ще якийсь час приїхати. Та й ми домовлялись, що я прилечу до вас за два тижні.
― Ох, дорогенька, ми так скучили за тобою, що вирішили не чекати так довго. Але може ти вже нарешті представиш нас? — запитала місіс Ґрейнджер.
― Драко Мелфой, хлопець вашої доньки, — пішов на випередження мужчина. — Приємно з вами познайомитися.
― Ага, — пробелькотіла Герміона, заливаючись рум’янцем, як і її мати декілька хвилин тому. — Драко, це моя мама Джін Ґрейнджер, а це мій тато Роберт Ґрейнджер.
― Нам теж вельми цікаво познайомитись із Вами, містере Мелфою, — промовив грубим баритоном містер Ґрейнджер, і далі не зводячи з нього прискіпливого погляду, явно підмічаючи усі деталі поведінки та жестів, і мужчина на сто відсотків упевнений, що навіть міміки.
― Можна просто Драко, містере Ґрейнджере.
― Тоді можна просто сер, — не забарився з відповіддю батько Герміони.
Що ж, це буде доволі весело. Драко готовий усі гроші з банку поставити на те, що без бою цей день не закінчиться.
― Я не думаю, що нам і далі варто тримати твоїх батьків у проході, Герміоно.
Після його слів відьма таки остаточно отямлюється і починає метушитись навколо власних батьків. У його думках панувала здогадка, що напевно їх варто залишити, але голос місіс Ґрейнджер перекреслив усі його плани на відхід у захід.
― Драко, ви ж залишитись на вечерю? Я би хотіла поспілкуватись і взнати про Вас, раз Ви зустрічаєтесь із нашою донькою.
― Якщо Ви цього бажаєте, то звісно, — відповів Мелфой.
Він не знав, що варто робити і куди дітись. Драко знав, що її батьки маґли, тому зайвий раз не ризикуючи, мужчина вирішив робити усе власноруч, а не за допомогою чар.
Взявши валізки подружжя Ґрейнджерів, він уточнив в яку кімнату варто їх занести, а згодом приєднався до бесіди у вітальні, де Герміона вже розставила чайний сервіз із самим напоєм і дзвонила у службу доставки. Він уже вивчив урок, що жінку не варто підпускати до кухонного начиння, а її батьки і поготів мали це знати, раз так наполягали на тому, що давно не їли курки з якогось там ресторану.
По більшості спілкувались сама Герміона і її мати, вони ж із містером Ґрейнджером лише час від часу вставляли якісь репліки, коли жінки уточнювали чи запитували у них щось.
За годину їжа ароматно пахла на кухонному столі, а їхня компанія розмістилась у кріслах навколо нього, почавши трапезу у мовчанці. Та за якийсь час батько Герміони поставив запитання, яке ледь не змусило Драко поперхнутись.
― Чому Ви зустрічаєтесь із моєю донькою?
Промокнувши губи серветкою і прожувавши їжу у роті та добре обдумавши свої слова, він промовив:
― Більшість людей так роблять, коли подобаються одне одному і я не виняток.
― Але чому конкретно моя донька? — допитувався батько Герміони.
― Ваша донька: приваблива, розумна (як коли, — подумав про себе Драко), у неї хороше почуття гумору (знову ж таки, як коли), і я вважаю, що ми дуже схожі в певному плані, але також доволі різні, тим самим доповнюючи одне одного, і завдяки цьому нам ніколи нудьгувати. Мені подобається, що біля вашої доньки я віднаходжу комфорт та спокій. Я можу дозволити собі розслабитись і бути самим собою.
― Тобто Ви хочете сказати, що любите її? — поставив нове запитання містер Ґрейнджер.
― Тату, — втрутилась Герміона.
Драко ж натомість залишався спокійним, прекрасно розуміючи батька жінки, бо був упевнений, що до власної доньки відчуватиме такі ж емоції, а її бойфрендів очікуватимуть і гірші допити.
― Я не можу сказати, що це любов, сер. Я беззаперечно маю глибокі почуття до вашої доньки, але про такі речі, як кохання, ще рано говорити. До того ж, мені не хочеться вас обманювати і я думаю, що це зізнання моя дівчина має почути першою, а не під примусом від її батька.
За столом запала гнітюча мовчанка і всі погляди зосередились на ньому. Драко вже готовий посперечатися, що зараз або місіс Ґрейнджер, або її чоловік, або ж сама відьма, скажуть йому забиратися геть і забути про її існування після такої відповіді, але старший мужчина просто посміхнувся у вуса і навколо його очей зібралися крихітні зморшки.
― Можеш називати мене Робертом, — промовив батько Герміони. — Мені подобається твоя прямолінійність, хлопче, чимось нагадує мене у молодості. При першій зустрічі з батьком Джі, я був таким же. Вважай, що я даю дозвіл на ваші стосунки.
― Тату, — шоковано вигукнула Ґрейнджер, — мені не п’ятнадцять, щоб я потребувала твого дозволу і взагалі усі ці питання...
― Так, тобі вже вдвічі більше ніж п’ятнадцять, у тому то і річ, доню моя, — втрутилась Джін, — тому про несерйозні стосунки варто забути, а зосередитись на чоловіках, із якими можна будувати щось у подальшому, і твій батько правильно зробив сьогодні, бо хоче знати, які у Драко наміри щодо тебе і ...
― Вона просто хоче вже поскоріше побачити онуків, — тихим шепотом промовив містер Ґрейнджер, змовницьки підморгуючи Мелфою.
― Я усе чую, коханий, — відповіла мати Герміони, зосереджуючись на чоловікові.
― Я не приховував це від тебе, любове моя, — прогугнів мужчина, пережовуючи салат.
Діти. Що ж, колись він хотів їх і, оглядаючи сім’ю Ґрейнджерів, Драко Мелфой розумів, що це буде чудово. Але згодом. Він запланує це на потім.