І я вже пішов, не шукай мене марно

Філу сотні років, він знає як ігнорувати почуття. Але це не значить що це все ще легко. Він ненавидів свій егоїзм, ненавидів ком у горлі і цю палючу ревність в середені легень, кожен раз як він дивився на Ранбу і Техноблейда разом, таких щасливих поряд один з одним. Те як Техно обережно проводив рукою по волоссям хлопця, ніжно перебираючи їх, те як він нахилявся і приобіймав того, те як він хлопав по плечу, легкі підколи які розуміли тільки вони у двох. Вони досягли того, чого Філ ніколи з Техно не міг, скільки би сторічь вони не були знайомі, бо вони були друзями, але Ранбу був для Техно сином, і це було так боляче кожен раз. Або історія про ревність, але далеко не зовсім. \вперше опубліковано на ао3 2022-07-22\