Smoke me like a cigarette
Burn me 'til you're wheezing
Tell me that you love me
Even if you don't mean it
♪ Shaya Zamora — Cigarette
*******
Герміона крадькома розглядала Драко, який стояв коло вікна у великій вітальні на площі Ґримо. За той час, що вони не бачились, його волосся значно відросло й тепер спадало хвилястими вигорілими пасмами, а зазвичай бліда аристократична шкіра засмагла під палючим сонцем Каїру й набула ледь помітного золотавого відтінку.
Мелфой узяв свій червоний конверт із підвіконня та обернувся.
— Готові? — його голос був низьким і трохи хриплим від тривалого мовчання.
— Перед смертю не надихаєшся, — Гаррі одним ковтком допив склянку вогневіски. Герміона зробила те ж саме, і пекуча рідина обпалила її нутрощі, спричиняючи нову хвилю втоми та розчарування. Усі сили, що йшли на боротьбу зі шлюбним законом, були даремними й тепер вирок, запакований у святкову обгортку, чекав на своє оголошення.
— Як завжди оптимістично, Поттер.
— Давайте покінчімо із цим, — Герміона надламала воскову печатку Міністерства й боячись кліпнути втупила очі в три слова в листі, що складалися в найбільш знайоме ім’я з можливих.
«Гаррі Джеймс Поттер»
У неї сперло дихання.
— Ґрейнджер, — Драко гукнув її вириваючи із заціпеніння та вказав у бік виходу.
Вони вийшли на вулицю у внутрішній дворик будинку та стали на ґанку під навісом. Вогке після нещодавнього дощу повітря вдарило їй в обличчя. Герміона дала собі хвильку, аби відчути заспокійливий землистий подих петрикору, після чого занурила руку в кишеню, діставши стару цигарницю свого батька й маґлівську запальничку.
— Я не знав, що ти палиш.
— Згубна звичка з війни. Коли стресую, завжди тягне, — вона простягнула металеву коробочку Драко й, узявши звідти цигарку, він почав роздивлятися її, ніби вона могла бути отруйною. — Не бійся, мої набагато дорожчі за ту гидоту, що Гаррі зве папіросами.
Мелфой із розумінням пирхнув, бо рятівник чарівного світу зі сховищем повним золотих ґалеонів любив найдешевші смердючі цигарки, запах котрих дратував усіх навколо. Гаррі навідріз відмовлявся змінити їх, бо, з його слів, вони настільки жахливі, що він не може викурити понад дві підряд, а, отже, палить менше.
Герміона піднесла вогонь запальнички до сигарети Драко і він зробив першу затяжку, смакуючи куриво.
— Чому ми тут?
— Моя пара — Паркс, — тонка цівка білого диму вирвалася з його рота.
Вона всього мить обробляла цю інформацію перед тим як знайти рішення.
— У законі є виноска про обмін партнерами!
— Так. Якщо ми з тобою…
— Я згодна, — вона глянула на свій тонкий наручний годинник, прикидаючи скільки часу минуло від того моменту, як вони отримали свої листи. — У нас є ще десь три години!
— Ти дійсно готова на це піти? — він намагався здаватися спокійним, але напружена постава та зведені вилиці видавали його знервованість.
— Так, — Герміона невербально випарувала свій недопалок.
— Ти ж розумієш, що…
Вона махнула рукою, жестом вказавши йому замовкнути; наразі в неї не було ні сил, ні настрою для ввічливості. Ця лазівка в дурному законі була останньою можливістю для Гаррі та Пенсі обійти наказ Міністерства й не втрачаючи магії бути одне з одним як подружжя. Змарнувати цей шанс було б верхом дурості.
— Я згодна й це остаточно.
— Думаєш, я непогана кандидатура на роль чоловіка? — Драко гірко посміхнувся.
— Я взагалі про тебе не думаю, Мелфою, — нахабна брехня зірвалася з її язика.
— А я сподівався, що ти хоча б трохи скучила, поки мене не було.
— Це однаково не має значення, — Герміона штовхнула двері в середину дому.
— Ґрейнджер, я хочу перепросити за той випадок, — його долоня примарою лягла на її плече, змусивши її спинитися на місці. — Мені дійсно шкода.
— У нас є більш важливі справи наразі. Я не ображаюсь. Усе гаразд. Закриймо цю тему, — вона озирнулася та поглянула на нього з проханням, і він вимушено відступив.
Коли вони повернулися в кімнату, Гаррі сидів на дивані з порожнім поглядом та не менш порожньою пляшкою вогневіски, повільно перебираючи пальцями волосся Пенсі, що слабко рюмсала в нього на плечі.
Оцінивши рівень сп‘яніння друга, Герміона призвала зілля тверезості й майже насильно влила каламутну рідину йому в горло, а Мелфой подав випиваці-дилетанту склянку води.
— Пий та збирайся.
— Куди?
— У Міністерство.
— Навіщо?
— Одружувати мене з Ґрейнджер.
— Мелфою, що ти верзеш! Тобі показати, що тут написано? — Гаррі роздратовано помахав пом’ятим папірцем перед обличчям слизеринця, від чого Паркінсон поруч надсадно схлипнула та пригорнулася до нього ще сильніше.
— Як ти взагалі Головним аврором став, якщо не вмієш читати? Тобі пощастило, що в тебе є Ґрейнджер.
— Герміоно, про що він каже?
— Якийсь цирк на дроті… — Герміона видихнула, «уважності» Гаррі можна було тільки позаздрити. — У законі була виноска, що впродовж чотирьох годин із моменту отримання листа ви можете обмінятися партнерами, якщо знайдеться інша пара згодна на це. Але в такому випадку для тих, хто помінявся, відстрочка на шлюб упродовж місяця не діє.
Здається, що суть сказано дуже повільно доходила до хлопця.
— Салазар, яке ж ти гальмо! У тебе є приблизно три години, щоб одружитися з Паркс, і я б радив поспішити.
— А ви? — Пенсі втерла сльози. Вона була сама на себе не схожа: замість енергійної та харизматичної відьми в кімнаті була лише її мовчазна тінь.
— Яке їхало, таке і здибало… — Мелфою вривався терпець. — Я одружусь із Ґрейнджер замість Поттера й тоді ти вийдеш за нього.
— Має бути ще якийсь варіант! — Гаррі запротестував, опустивши голову в долоні та потягнувши за темні пасма.
— Які, Поттере? Щось не бачу черги з охочих помінятися! — Драко вилаявся та жбурнув свій конверт у полум‘я каміна.
— Немає ніяких інших варіантів, — втомлено відповіла Герміона. — Уявіть, що нас у пару поставило Міністерство, — вона повернулася до Мелфоя в пошуках підтримки.
— Ці два чобітки довго думають, а в нас на це немає часу. Я беру на себе цього, — він вказав на Гаррі, — і владнаю все в Міністерстві, а ти приводь до тями та збирай Паркс. Години вистачить? — Герміона кивнула. — Тоді через годину в кабінеті Поттера, мережа флу буде відчинена, — Драко взяв свою мантію з крісла. — Підйом, обраний, у нас є справи.
*******
— Та ти ся вспокоїшся? Голова вже обертом йде від твого тупотіння.
Він перестав міряти кроками кабінет та роздратовано поглянув на Поттера, який наповнював кухлі кавою із френч-преса.
— Йди до Мерліна в сраку! — коли всі справи в Міністерстві були вирішені, обручки куплені, їжа замовлена, а всі «хлопчики, що вижили», аби бісити інших, мали мінімально пристойний для одруження вигляд, Драко лишився сам на сам зі своїми руйнівними думками про майбутній шлюб.
— На, осядь трохи, — Гаррі передав йому чашку та сів за свій стіл.
Драко відпив гарячої рідини та скривився, вловивши гіркий присмак чемериці.
— Ти зіпсував мені каву настоянкою миру?
— Ти псував мені паркет у кабінеті своїм шарканням туди-сюди.
— О, вибачте пане Головний авроре, що я трохи нервую, — одного факту, що він одружувався з Герміоною Ґрейнджер, було достатньо, аби схвилювати його, а фантастичне фіаско двомісячної давності додавало ще більшого потрясіння, взагалі зводячи його до стану гафелпафця-першачка в розпачі.
— Боїшся, що наречена передумає і кине тебе біля вівтаря?
— Смішно тобі? Я беру за дружину дівчину, яку жодного разу не зводив на нормальне побачення! Мама ростила з мене джентльмена, а я поводжуся, як якийсь неотесаний чмур!
— Чому як… — Гаррі ухилився від жалючого закляття. — Ой! Обережніше! Я взагалі-то теж сьогодні одружуюсь! А щодо твоєї проблеми, то в когось була можливість, але чиїсь ноги виявилися швидшими за мозок.
— Стули писок! Я і без тебе знаю, що налажав, — настоянка миру почала діяти, й, хоча приємний прохолодний спокій дійшов до його стомленого розуму, він усе ще відчував себе жалюгідним.
Коли Ґрейнджер знов з’явилася в його житті, Драко не мав жодного шансу не захопитися нею. Тільки дурний міг не помітити її ніжну вроду, гострий розум і чуйне серце. Як довбень він півтора року регулярно навідувався в її книгарню, сподіваючись набратися сміливості й запросити дівчину на побачення, але, коли вона перша покликала його на каву, втік від неї, як від мантикори, і на два місяці поїхав у відрядження на інший материк.
— Один із найбезстрашніших аврорів, що я знаю, дав драпака від дівчини, яка йому подобається Мерлін зна скільки часу. Це сюр. Для довідки: якщо жінка запрошує тебе кудись, це означає, що ти їй не байдужий і вона вже втомилася чекати на крок із твого боку, — Поттер відверто глузував із нього. — Ну, або вона аферистка-золотошукачка.
Драко сів у крісло та, прикривши обличчя рукою, голосно зітхнув.
— Відколи ти став експертом у стосунках? Мені нагадати скільки ти наважувався запросити Паркс на побачення?
— Можливо, будь я більш рішучим, ми були б уже одружені, — Гаррі спохмурнів. — Дякую. Я в тебе в боргу.
— Це безплатно. Побічний ефект від тривалого контакту з ґрифіндорцями, — Драко ліниво посміхнувся.
— Тоді поки він не пройшов, знайди вже трохи хоробрості і свої кляті яйця і запроси Герміону на побачення.
— Я… — він зробив павзу, наважуючись звіритись перед другом. — Що, якщо я більше її не цікавлю? Ну знаєш, пройшло два місяці. Я сильно образив її. Може, Ґрейнджер мене ні бачити, ні чути не хоче й терпить тільки заради справи.
— Воу, випусти пару, старий. Герміона трохи зла на тебе, але я впевнений, що ти їй досі подобаєшся. Як мінімум вона не закляла тебе як тільки ти переступив поріг Ґримо.
— Краще б закляла… Є за що.
— Увімкни свій мелфоївський шарм. Ви одружитесь, це відвадить від неї інших залицяльників, і все, що тобі треба, це просто НЕ тупити.
— Салазар, це якась альтернативна реальність, — він стиснув двома пальцями перенісся. — Ти мав приставити паличку до мого горла і сказати, щоб я не підходив до Ґрейнджер взагалі більше ніколи в житті, а не розповідати, як краще підступитися до неї, щоб остаточно все не зіпсувати.
— Ця красуня завжди встигне пройтися твоєю шиєю, — Поттер поплескав по кобурі, де була схована його паличка. — Ти, Мелфою, хоч і рідкісний гівнюк, але мій друг і один із небагатьох, кому б я без вагань довірив життя. З тобою Герміона в безпеці й ти завжди будеш піклуватися про неї, — Гаррі усміхнувся. — А ще після твоєї любовної сповіді можеш вважати, що я тепер відданий фанат Драміони.
— Драміона? Серйозно?
— Так. «Дра» від Драко, «міона» від Герміони. Це назва вашої пари, яку я тепер шиперю!
— Приголомшливо, Поттере, браво, ти знову говориш парселмовою.
— Ні, боже упаси. Це значить, що я сватаю вас одне одному як пару.
— Мда, так недолуго слово «пейринґ» мені ще ніхто не пояснював.
— Ти знав, що це таке?!
— Вибач, але ми з Ґрейнджер були, як ти висловився, «відданими фанатами» Генсі ще до того, як ти показав Паркс свій клик василіска.
Гаррі не встиг нічого відповісти, бо в каміні спалахнуло зелене полум’я, і з нього з‘явилася Паркінсон. Вона очистила свою білу сукню-мантію від сажі одним змахом руки та усміхнулася чоловікам, які обидва, наче за командою, підірвалися зі своїх місць.
— Йди, — він штурхнув Поттера, аби той перестав виглядати, як закляклий ховрах.
Гаррі перетнув кабінет двома кроками, побіжно скинувши частину документів зі столу, та палко поцілував свою наречену.
— Виглядаєш просто неймовірно, — Драко притягнув Пенсі до себе в обійми. — Шкода, що наречений якийсь бородатий волоцюга.
— Я все чую!
Паркінсон хихикнула.
— Ти ліпший брат із тих, що в мене міг би бути. Дякую. За все.
— Ти зробила для мене набагато більше, Паркс. Будь щасливою.
У темні часи, коли Драко відчував себе втраченим, безпомічним та зламаним, Пенсі була силою, що мала наснаги витягнути його на сонце. І він дав собі обіцянку зробити все, аби вона мала свій власний шматочок світла за будь-яких умов.
Він оглянув кабінет і зрозумів, що Паркінсон прийшла сама. Але як тільки слова Поттера про наречену-втікачку прокотитися відлунням у його голові, гуркіт мережі флу сповістив про прибуття чарівниці.
Ґрейнджер рішуче переступила камінну решітку.
— У мене погані новини, — вона драматично витримала павзу, — Паркінсон стала знову собою і вже почала тероризувати мене. Ви — наступні.
— Я теж тебе люблю, а тепер роздягайся!
— Прямо зараз?
— Так.
— Мерлін, уже сумую за тими годинами, коли ти сиділа мовчки, — Герміона неохоче розстібнула дорожню мантію та зняла її.
Драко втратив здатність ясно мислити. Він ніби вперше побачив Ґрейнджер та її виняткову вроду. Світло-блакитна приталена шовкова сукня з довгими рукавами та розрізом збоку відкривала неперевершений вид на її гострі ключиці та стрункі ноги, а асиметричний поділ робив її схожою на тендітну квітку.
— Я ж сказала одягнути білу! — Пенсі змахнула паличкою, і сукня вмить змінила свій колір на теплий відтінок білого, який пасував до засмаглої шкіри Герміони.
— Паркінсон, це занадто!
— Нічого не знаю!
— Тобі личить, — допоки діло не дійшло до сварки та проклять, у розмову втрутився Поттер. — Як справжня наречена, — Гаррі стиснув Ґрейнджер у міцних обіймах і сказав їй на вухо щось, від чого вона сором’язливо усміхнулася.
— Підбери слину, — Паркс ткнула Драко в бік.
— Ви владнали всі справи? — Герміона звернулася до нього.
— Т-так, — він ледь міг складати слова в речення, — можемо йти.
*******
Якийсь час вони просто стояли в тиші, очікуючи на Гаррі та Пенсі, що першими увійшли до церемоніальної зали. Герміона розмірковувала про те, що ще декілька тижнів тому взагалі не планувала ніякого одруження і з усією притаманною їй завзятістю намагалася добитися скасування закону, а сьогодні вже встигла уникнути шлюбу з кращим другом, якого вважала за рідного брата й була за крок до заміжжя за чоловіком, до котрого мала почуття тривалий час.
— Щось сталося? — почати розмову здалося правильним, бо чим довше вони мовчали, тим сильніше вона відчувала як нервує.
— Що? — Драко різко підвів голову, явно здивований тим, що вона заговорила до нього першою. — Із чого ти це взяла?
— Ти й Гаррі у формі. Ви маєте повернутися на службу?
— Ні. Просто аврорські забобони.
— Які?
— Кхгм, — він трохи стушувався. — Ми віримо, що якщо одружитись у формі, то наша… наша друга половина завжди буде в безпеці.
Герміона зробила кілька кроків до нього та поправила вилогу його кітелю.
— Мені подобається ваша нова форма.
— Мені теж. Це, — Мелфой махнув рукою вздовж тіла, відмічаючи свій одяг, — не тільки має кращий вигляд, але й набагато зручніше.
— Ви нарешті схожі на крутих хлопців, а не позашлюбних дітей професора Снейпа та Еркюля Пуаро.
— Ей! Ми були крутими кажанами-детективами!
— Безумовно, — вона підняла кутики рота в напівусмішці й подивилася на нього, вмить відчувши себе мишеням, що потрапило під гіпнотичний погляд змії, коли веселість у його очах стрімко змінилася на щось глибоке та схвильоване.
— Ти дійсно готова?
— А якщо ні?
Він понизив голос до змовницького шепоту.
— Тоді нам прийдеться зараз втекти та сховатися десь в Аргентині.
— Нам?
— Пробач мила, але тобі не здихатися мене. Ми тепер спільники, — він усміхнувся та вказав у бік дверей, звідки, випромінюючи суцільне щастя, вийшли їхні друзі. — Можна привітати подружжя Поттерів?
— Подарунків не треба, бо головний ви вже зробили, — сказав Гаррі, з ніжністю дивлячись як Пенсі крутить обручку на своєму пальці, ніби не вірячи, що вона дійсно там. — Ми зачекаємо на вас.
Драко обережно взяв Герміону за руку, і вони увійшли в невелику залу, у центрі якої за трибуною стояла поважна жіночка в мантії з емблемою Міністерства Магії.
— Розпочнемо церемонію?
— Момент, — він дістав із кишені оксамитову коробочку та передав чорнокнижниці. — Наші обручки. Тепер можемо.
— У цей день ми зібрались, аби…
— Чи не були б ви так ласкаві пропустити цю частину й перейти до суті? — Мелфой перебив старшу відьму. — Дякую.
З Герміони вирвався нервовий смішок від того, яким ввічливо-нахабним він був. Працівниця Міністерства змірила їх невдоволеним поглядом, але продовжила свою промову вже з фінальної частини.
— Герміона Джін Ґрейнджер, чи засвідчуєте Ви свою згоду на шлюб із Драко Луціусом Мелфоєм?
— Так, — вона тихо видихнула.
Драко одягнув обручку на її безіменний палець та ніжно провів по ньому, торкаючись прикраси, і цей невинний жест викликав у неї табунчик сиріток. Герміона поглянула на свою ліву руку — ніяких змій та смарагдів, лише елегантний тонкий обідок срібного кольору, але, знаючи Мелфоя, це, імовірніше, була платина найвищої проби.
— Драко Луціус Мелфой, чи засвідчуєте Ви свою згоду на шлюб із Герміоною Джін Ґрейнджер?
— Так, — впевнено та голосно.
Вона з тремтінням одягнула йому обручку ідентичну до своєї.
— Обміняйтесь паличками та схрестіть їх над вашими з’єднаними руками, — відьма почала виводити в повітрі руни, паралельно читаючи над ними закляття мовою, схожою на суміш латини та гельської. Коли коло з рун було майже закінчено, чиновниця звернулася до них із вимогою назвати останні три руни. — Міс Ґрейнджер?
— Альгіз, — вона обрала руну, яка першою спала їй на думку й символізувала силу та захист.
— Містере Мелфой?
— Еваз, — він назвав руну партнерства та вірності.
— Остання?
Вони переглянулися.
— Даґаз? — Драко пошепки перепитав її. Руна нового початку ідеально підходила для їхньої ситуації, і Герміона схвально кивнула. — Дагаз, — він промовив гучніше.
Коло зімкнулося і засяяло, перетворившись на золоті стрічки, що почали обвивати їхні долоні.
— Ваша обітниця.
— Моя магія — твоя магія, від цього моменту й допоки смерть не забере нас, — вони заприсяглися в один голос, але плетиво навколо їхніх рук не зрушило з місця.
— Ви маєте скріпити обітницю поцілунком, — підказала чиновниця.
Мелфой нахилився до Герміони та на відстані подиху запитав:
— Чи можу я? — наче в них був вибір.
— Так…
Драко обережно торкнувся її своїми м’якими губами й вона відчула, як усе тіло охопило тепло їхньої магії, що об‘єднувалась у єдине ціле. Коли він відсторонився, затримавшись на її вустах не більше аніж на мить, Герміона ледь стримала стогін розчарування. Цей поцілунок міг сміливо очолити рейтинг найбільш цнотливих цілунків у її житті.
— Оголошую вас чоловіком та дружиною. Ваше свідоцтво про шлюб та копія закону з вимогами до нього. Нагадую, що ви маєте оновити дані у відділі дотримання магічних законів та Ґрінґотсі впродовж наступного місяця.
Мелфой забрав теку з документами та відчинив двері, пропускаючи Герміону вперед до коридору.
— Усе гаразд? — Гаррі поглянув на них. — Ви обоє якісь червоні.
— Ем, усе добре. Напевно, у кімнаті просто було задушливо, — вона розправила невидимі складки на сукні та наклала на себе чари охолодження.
— Кгхм. Так, я б сказав, що було дуже спекотно, — додав Драко, відтягуючи комір кітелю вбік.
— Ґрейнджер, діставай свою миттєву камеру! Нам потрібно фото на згадку про цей день!
Сперечатись із Пенсі було марною справою, тому Герміона зробила жест, схожий на той, що роблять маґлівські ілюзіоністи, й у її руках опинилася легендарна маленька сумочка.
— Боюсь уявити, де ти її ховала, — Мелфой здивовано підвів брову.
— Нехай це залишиться моїм секретом, — вона занурила руку в торбинку, дістала невелику камеру й передала її подрузі.
— Ви двоє, — Паркінсон вказала на Драко та Гаррі, — ставайте позаду, а ти, Ґрейнджер, — вона схопила Герміону під лікоть, — поруч зі мною.
— Що ж, вона дійсно повернулася.
— Ти не базікай, а краще притулися ближче до Ґрейнджер, а то в кадр не влізеш.
Герміона відчула, як позаду неї наче виросла скеля. Драко прошепотів їй на вухо:
— Треба швидше забиратись, поки вона ще щось не вигадала.
— Бажано туди, де я зможу випити келих вина, бо на тверезу цей день уже не вивожу, — так само стиха сказала вона у відповідь і почула як він хихикнув.
— Підемо до мене, п‘яничка. Дістану тобі якийсь доісторичний купаж на честь такої події.
— Усі усміхаємося і кажемо «піксіііі»! — Пенсі підняла камеру та зробила знімок, назавжди закарбовуючи на плівку початок їхнього нового життя.