Луціус Мелфой був дуже розумецьким.
Герміона подумала про це, дивлячись у вікно спальні. Задощило.
Дівчина виплакала усі сльози й увірвалася назад до своєї спальні.
Вона не змириться з цим, думала Герміона. Нею не маніпулюватимуть, як звичайною школяркою. Вона напише Луціусу Мелфою, що не планує стати «ідеальною» дружиною для його сина. Вони з Драко почнуть зустрічатися, і одружаться — НЕ в садах Мелфоїв, дуже дякую, але не зроблю цього на зло вам — і матимуть дітей, і ніхто з них не буде блондином, тому що це рецесивна грьобана риса, Луціусе. І вона подбає, щоб жоден брюнет Мелфой не мав уявлення, як тримати ложку чи що таке чекова книжка, чи як танцювати бальні танці, чи що-небудь таке!
Підійшла до сумочки, шукаючи перо й пергамент. І саме тоді її погляд впав на шкіряне фоліо. Фоліо, в якому детально описано, як Драко Мелфой збирається змінити світ.
Тепер вона сиділа на своєму ліжку, дивлячись у вікно, розгорнувши теку на колінах. Жадібно вчитувалася в кожне слово, написане його тонким почерком. Він все детально описав, досконально дослідивши історію перевертнів, поточні проблеми та невдалі рішення.
П'ята сторінка містила юридичний аналіз. Він виявив недоліки в існуючих законах, які регулювали положення про перевертнів. Розповів, як «Консалтингова група Мелфоя» боротиметься з цими недоліками проти Чарверсуду.
Сьома сторінка містила гіпотези про те, як свідчення спільноти перевертнів можуть посилити аргументи, і як сам Гаррі Поттер міг би виступити на захист Ремуса Люпина та розказати всім, про його майстерність у викладанні захисту від темних мистецтв. Драко якимось чином дізнався, що Ремус навчив Гаррі створювати Патронуса, коли тому було тринадцять, і він також планував використати це, як аргумент.
Остання сторінка була заповнена особистими нотатками. Вона була вражена, побачивши його каракулі та ідеї, навіть шокована, що він дозволив їй побачити їх. Однією з ідей була несформована думка, щодо нових законів про інтеграцію маґлонароджених, які Чарверсуд розгляне цієї весни. Ці закони вимагають, щоб певний відсоток персоналу кожного приватного бізнесу складався з маґлородців, і Драко, очевидно, був тої ж думки, щодо подібних законів, які могли б застосовуватися до перевертнів. Прочитала його каракулі й знайшла причину виключення цієї ідеї з повної презентації:
Це виключно для перевертнів? Або інші види/істоти хотіли б, щоб ці закони застосували до них, якби ми їх представляли.
Герміона кілька секунд дивилася в простір, уявляючи, що інші види отримують однакове представництво у Чарверсуді... якби ми їх представляли.
Це все блискуче. Він блискучий. І Герміона вирішила, що зробить все, що зможе, щоб він отримав усе, чого хоче.
Вона напише листа Квентіну Марґолісу. Вона переконає його у важливості «Консалтингової групи Мелфоя» і надасть повну підтримку Драко Мелфою.
Напише Луціусу Мелфою. Спокійно пояснить, що ці фотографії були непорозумінням, дивним інцидентом. Пообіцяє триматися подалі від Драко, окрім публічних зустрічей або бізнесу. Щоб не було непорозумінь, повідомить йому про запрошення на новорічний гала-вечір Нарциси, і повідомить, що збирається піти.
Якщо цього буде недостатньо — Герміона змахнула сльозу з обличчя, — розпочне заняття з мадам Мішель у січні. Вона благатиме його переглянути питання про утримання спадщини.
Герміона спостерігала, як крапля дощу повзе по вікну, приєднуючись до інших.
Все, що завгодно.
~*~
У понеділок вона попросила Кеті Бел, повернути йому фоліо. Сказала Кеті зачекати, поки він залишить свій стіл, а потім покласти на стілець. Також додала копію листа, якого написала Квентіну Марґолісу.
Сказала Гаррі, що йому потрібно організувати для Драко святкування після роботи в п'ятницю. Гаррі виглядав украй збентеженим. Тому вона також звернулася за допомогою до Кеті Бел.
Того понеділка вийшов «Відьомський тижневик» із зображенням Драко Мелфоя, який щиро усміхається на обкладинці. Найчарівніша усмішка! Герміона засміялася. Не думала, що хтось прикрашав обкладинку, не посміхаючись.
Стаття продовжувалася, розпитуючи Драко про всілякі дурниці. Який його улюблений ресторан для побачень, що він шукав у жінці, що жінка має одягнути на перше побачення.
Герміона відчула, як втратила два СОВ, просто прочитавши це.
Вони зустрілися у ліфті в обід у середу. Вона так втомилася вдивлятися у свої черевики. Герміона ще не отримала відповіді від Луціуса Мелфоя, тож не знала, чи варті ці зусилля не бачити його, не розмовляти з ним.
Підняла очі, коли ліфт зупинився на 6-му рівні, а ворота відчинилися й зайшов саме він. Коли Драко побачив її, то посміхнувся.
Подивилася вниз, спершись на спинку ліфта для підтримки.
— Ґрейнджер.
— Привіт. Як справи?
— Дякую, — увійшов і став поруч, і, коли ліфт качнуло, вона відчула, як торкнулися його стегнами. — Я отримав відповідь від Квентіна Марґоліса.
Подивилася на нього.
— І?
— Він погодився зустрітися наступного тижня, — він посміхнувся їй, а вона йому.
— Це чудова новина, — відчувала, як рум'янець розповзається по шиї, чим довше вона дивилася йому в очі. — Я.. . я рада за тебе.
— Я не можу достатньо віддячити, Ґрейнджер.
Відчула жар його тіла поруч із собою і таке полегшення, коли хтось приєднався до ліфта на 5 рівні.
— Мені приємно, що ти звернувся до мене. Мене дуже вразив увесь план.
— Чув, що в п'ятницю в пабі для мене буде вечірка, — Драко стиснув губи, вдаючи, що нахмурився.
— Невже? — невинно перепитала. — Можливо, це більше святкування того що ти йдеш?
— Напевно, що так, — він кивнув, губи сіпалися.
Подивилася на нього, коли він стримував усмішку, дивлячись на свої черевики. Вона не була впевнена, чи дозволено їй говорити з ним, а тим більше бути так близько, тому насолоджувалася кожною хвилиною. Він, мабуть, відчув, як вона дивиться. Підняв голову, щоб подивитися на неї, коли ліфт сповільнився до рівня 4.
Відвернулася й сказала:
— Хорошого дня, Мелфою, — довелося стримуватися, щоб не назвати його Драко.
~*~
Того вечора вона якраз збиралася спати, коли почула стукіт у вікно. Герміона зрозуміла, що дивиться на звичайну сіру сову за вікном. Серце зайшлося, коли дівчина впустила птаху. Сова скинула простий конверт і вилетіла.
Тремтячими пальцями відкрила ще один лист для Г. Ґ.
Міс Ґрейнджер,
Я ціную вашу турботу про бізнес мого сина. Я приймаю ваші умови.
Спадок буде переданий у січні, якщо ваші соціальні взаємодії з моїм сином залишаться обмеженими.
Мадам Мішель чекає вас о 20:00 у вівторок, 4 січня.
Луціус Мелфой
Вона була зла. Він призначив їй зустріч, не враховуючи її графік?
Перевела подих, згадавши, що щойно врятувала спадок Драко. Однак їй доведеться обмежити свої соціальні «взаємодії» з ним. Це буде досить легко.
Я приймаю ваші умови. Наче вони ділові партнери.
Хихикнула й лягла на ліжко, відкинувши листа Луціуса вбік.
~*~
Вона не бачила Драко ні в четвер, ні в п'ятницю. У п'ятницю вона пішла з роботи рано, бо погано почувалася. Попросила Кеті Бел передати її вітання Драко в його останній день, бо сама не прийде в паб після роботи.
Вона не бачила його на тих вихідних у «Наріжному Камені». Вона ніколи не була так вдячна за його відсутність.
У понеділок Матильда покликала її до офісу, щоб обговорити майбутнє. Співбесіда на посаду в «офіс переселення ельфів» проходитиме в останні тижні грудня, але Матильда все ще хотіла, щоб дівчина подала заявку на колишню посаду Драко. Герміона кивнула й подякувала їй, усе ще не знаючи, що робити.
Новорічний гала-вечір невпинно наближався і Джіні потягнула Герміону за покупками. Візлі призначила для них зустріч в одному з елітних бутиків на алеї Діаґон. Там продавалися плаття для весілля або вишукані сукні, які могла собі дозволити тільки чарівна еліта. Джіні використала ім'я Герміони в резервації, і раптом з'явився час поза записом.
Їм допомагала продавщиця з блискучим світлим волоссям, яка провела їх до окремої кімнати з сукнями лише їх розмірів. Коли дівчата переглядали сукні, Джіні нагадала Герміоні, що це «Чорно-білий» гала-вечір. Їй знадобиться або чорна, або біла сукня. Або поєднання.
— Я чула, що Нарциса Мелфой колись вигнала жінку за те, що та одягла сіре на чорно-білу вечірку. Більше про цю жінку нічого не чутно, — сказала Джіні, простягаючи білу сукню Герміоні.
— Чому я не можу одягнути чорну?
— Тому, що чорну одягну я. Це ж очевидно.
— Але... Чому я не можу одягти чорне, як і ти?
— Ти хочеш, щоб ми обидві з'явилися в чорному, виглядаючи так, ніби на похороні? Ні, Ґрейнджер. Подумай про загальну естетику.
Герміона нахмурилась і продовжила гладити пальцями тканину. Одна з них була настільки гладка й м'яка, що вона зупинилася, смикаючи вішалку. Витягла сукню з решти, і до її рук потрапила розкішна біла сукня до підлоги. Сукня була надзвичайно скромна — нічого надто відвертого в області грудей, без рукавів із зібраними плечима. Герміона розвернула вішалку і виявила, що спина повністю відкрита, аж до ямок на попереку. У верхній частині стегон тканина драпірувалась у грецькому стилі. Занадто відверто...
— О, Герміоно. Вона чудова, — Джіні кинула чорну шифонову сукню, яку роздивлялася, і підбігла до неї.
— Так, — сказала Герміона. — Але подивися на спину, — повернула вішак, і очі Джіні просвітліли.
— Ідеально!
Герміона вже збиралася пояснити, що воліла б, щось повністю закрите, коли вбігла білява продавщиця.
— Сукня вибирає відьму, а не навпаки! — схопила у неї вішалку й підняла її. — Чудовий вибір, міс Ґрейнджер. Вишита вручну на плечах і задрапірована в класичному стилі, — дівчина провела руками по сукні, вказуючи на плечі, перебираючи тканину, яка стікала з вішака, немов вода.
— Я... не певна, що зможу носити щось із такою відкритою спиною.
— О, та приміряй, Ґрейнджер! — Джіні закотила очі. — Це ж просто примірка!
Герміона хрипнула, подумавши про свій бежевий бюстгальтер, міцно застебнутий посередині спини. Взяла сукню і пішла до примірочної. Агресивно скинула джинси, твердо впевнена, що ненавидить цю сукню.
Купила сукню. Вона була приголомшлива. Джіні переконала її, що вона може одягнути інший бюстгальтер, який не виділятиметься на спині, або взагалі не одягати бюстгальтера, з чим Герміона категорично не погодилася.
~*~
Різдво вони провели в Барлозі. Рон прийшов, і, хоча це було напружено, Гаррі, Рон, Герміона та Джіні чудово провели час.
Приємно було бачити Джорджа, а Персі не тямив себе від ревнощів, через запрошення на новорічний гала-вечір Нарциси Мелфой.
Молі продовжувала намагатися залишити Рона і Герміону наодинці, і одного разу, коли їй це вдалося, Рон сказав, що почав зустрічатися.
— Це чудово, Роне! — посміхнулась і намагалася не відчувати тягу в грудях.
— Так? — примружився до неї, на обличчі великими буквами проступила тривога.
— Авжеж. Сподіваюся, вона гідна тебе, — підморгнула, і Рон розслабився.
— А ти? Ти з кимось бачишся? Тобто... Ти не повинна мені казати...
— Ні, ні, — заперечила. — Все нормально. Е... наразі немає нікого. У мене на роботі наступного тижня важливі зміни, на яких я зосереджуюсь. Ґавейн Робардс запропонував мені колишню посаду Мелфоя.
Рон здригнувся від імені Драко, але посміхнувся їй.
— Було б чудово. Ти могла б працювати з Гаррі.
— Так, — сказала, відвертаючись. — Але інша відкрита вакансія — це переселення домашніх ельфів.
— О. — Він подивився на землю. — Це... вау, — подивився на неї. — Я маю на увазі... Як ти вибиратимеш?
Вона розсміялася.
— Точно.
Вона раділа, що в її житті є люди, які справді її розуміють. Вони знали її пристрасті й те, де вона хотіла опинитися.
Решта дня була чудовою. Вона отримала кілька книг, і звичайно, светр Молі Візлі. Надіслала Моніці Вілкінс кілька маґлівських ласощів, побажавши їй та її чоловікові щасливих свят в Австралії.
~*~
Наступної п'ятниці відбудеться вечірка запуску консалтингової групи та святкування Нового року. Джіні найняла команду відьом, щоб ті зробили їм зачіску та макіяж, що розсмішило Герміону.
— Ти ж вмієш робити зачіску та макіяж, Джіні!
— Але я хочу, щоб усе було ідеально! Хочу, щоб мене знову запросили!
Герміона похитала головою. Вона здогадувалася, що для Джіні це важливо. Вони обидві виросли не в аристократичному середовищі — Джіні була найменшою дитиною в бідній сім'ї, а Герміона — маґлонароджена — і тепер їх запросили туди.
Джіні переконала стилістку та візажистку залишити обличчя Герміони якомога природнішим і розпустити її волосся. Половину волосся стилістка заплела, прибираючи від обличчя, і завила кучері, що лежали на її спині та на плечах. Коли вона одягла білу сукню, Джіні сказала їй, що вона схожа на грецьку богиню. Герміона вдарила її по руці й пішла взутися.
У призначений для них час Герміона та Джіні стояли перед каміном. Джіні вибрала чудову чорну сукню в стилі «сердечка». Вона не знала, що це означає, але їй сподобалася сукня на Джіні.
Схопила свою сумочку-клатч — позичену з шафи Джіні — і зачекала, поки руда передасть порошок Флу. Герміона відчувала, як повітря в кімнаті холодить її відкриту спину, і вже пошкодувала про вибір. Вона занадто відкрита.
— Добре, Ґрейнджер, — Джіні обернулася. — План такий. Сьогодні ввечері тобі слід знайти Драко Мелфоя і нагадати йому, що він закоханий у тебе, — Герміона закотила очі. — Ні, я серйозно, Ґрейнджер, — Джіні схопила її за руку. — До 1 січня залишилося три години.
Очі Герміони перейшли на годинник.
— Це... тобто, Джіні... 1 січня не має значення. Передача спадщини — ось що важливо.
— Тоді запитай у нього, коли він отримає спадок, а потім цілуй його опівночі!
Герміона почервоніла і відштовхнула Джіні від себе.
— Я зроблю все, що від мене залежить. Ми готові?
Герміона кинула порошок і ступила через камін, щоб побачити геть незвичний для неї Маєток Мелфоїв. Так, парадні сходи все ще на місці, і красиві коридори, що ведуть в різні крила будинку, але повсюди літали свічки, чарівний сніг, який падав і зникав, не досягнувши землі, і сновигала щонайменше сотня екстравагантно вбраних людей.
Джіні вискочила одразу за нею і перед її носом вилаялася від цієї величі.
— Боже мій, Герміоно, — прошепотіла. — Ти негайно повертаєшся до Азкабану і кажеш Луціусу, що приймаєш всі умови.
Герміона закотила очі й вдарила її ліктем. Саме тоді вона помітила, що Нарциса вітала гостей у нещодавно відремонтованій вітальні, і Герміона не знала, чи нудота, яку вона відчувала, викликана Нарцисою чи тим, що знову побачить вітальню.
Були домашні ельфи — усі найняті на вечір, Герміона впевнена, — походжали з підносами з шампанським і вогневіскі, тож Джіні схопила для них два келихи шампанського. Герміона випила свій і поставила порожню склянку на інший піднос. Джіні засміялася.
— Готова?
Герміона перевела подих і повела Джіні до лінії прийому, де Нарциса тиснула руку й усміхалася гостям. Коли настала їхня черга, Нарциса перевела очі на Герміону і, після паузи, щиро усміхнулася. Серце Герміони знову забилося.
— Герміоно, люба. — Нарциса обійняла її. — Я дуже рада, що ти сьогодні пришла. А це Джіні Візлі, так?
Герміона спостерігала, як Нарциса вітала Джіні, і вони коротко поспілкувалися.
— Ласкаво прошу! Мені здається що, містер Поттер уже всередині. Я приєднаюся всього за кілька хвилин, — Нарциса міцно стиснула Герміонину руку.
Всередині Джіні помітила Гаррі. Вона пішла, щоб врятувати його від розмови, в якій той застряг, залишивши Герміону наодинці в оновленій вітальні.
Вона була повністю відремонтована. Мелфої ніби наказали дизайнеру зробити цю кімнату максимально несхожою на попередню. Герміона навіть не могла розрізнити, де орієнтири кімнати. Вона не могла знайти точного місця, де її катувала Белатриса, чи каміну, де нещодавно стояла поряд із Мелфоями у спогадах Драко. Примарний біль у руці зник.
— Герміоно Ґрейнджер?
Обернулася, побачивши високого темношкірого чоловіка, який наближався до неї.
— Я так і думав, що це ти, — усміхнувся, і тоді вона впізнала в ньому слизеринця.
— Блез Забіні, чи не так?
— Єдиний і неповторний, — глянув на неї, і Герміона ледве втрималася, щоб не схрестити руки перед собою.
Блез тримав два келихи шампанського. Простягнув їй один, пропонуючи.
— Я більше нічого не п'ю з рук слизеринців, але дякую.
Посміхнувся їй.
— Тоді тобі не буде весело сьогодні ввечері, — сказав Блез, забираючи її келих назад і беручи один на підносі. — Шампанське з шато Мелфоїв у Верзене, Франція.
Вона дивилася на келих, коли він клав його їй у руки, змирившись із думкою, що Мелфої не лише мають шато у Франції, а й виноградник Шампанського. Вона оговталась і подивилася на нього.
— Я читала, що ти жив в Італії. Ти повернувся до туманного Альбіону чи так, просто гостюєш? — Герміона сьорбнула шампанське, намагаючись придумати, як вдало тримати клатч і келих одночасно.
— Повернувся, — відповів. — Я приєднаюся до нової фірми Драко в січні.
— О, вітаю.
— Дякую, — сьорбнув шампанське і спостерігав, як вона ковтає. — Отже, — почав він. — Скажи мені, Ґрейнджер. Ти у Великій залі, у Поттера є Бузинова паличка, Темний Лорд переможений, і що далі?
Вона посміхнулася до землі. Він так невимушено описав Останню битву.
— Я працюю в Міністерстві в Департаменті регулювання та контролю магічних істот.
— І вже керуєш відділом?
— Ні, я працюю у відділі звірів, переважно складаю звіти про незаконну контрабанду яєць драконів.
— Справді? — стиснув губи. — Я думав, ти вже майже міністр магії.
— Ну, можливо, я просто повільно йду до мети, — посміхнулася йому. Його очі блищали, коли він усміхнувся їй у відповідь.
— І ти заручена з Візлі?
— А, ні, — сказала вона. — Це одруківка у «Віщуні».
— Бачиш, я навіть не читаю «Віщуна». Просто припустив.
— Тоді ти неправильно припустив, — посміхнулася. Він трохи нагадав їй Драко — той самий шарм, така ж впевненість.
— І ти подружилася з Мелфоями? Обідні зустрічі й все таке?
— Я думала, що ти не читаєш «Віщуна», — подивилася на нього поверх келиха. Він схилив до неї брову і засміявся.
Підійшов ближче, легенько поклавши руку їй на талію. Підніс свої губи до її вуха, щоб прошепотіти:
— Так, по секрету, Ґрейнджер, ти можеш і краще.
Вона здригнулася. Її щоки зігрілися, чи то від коментаря, чи від шампанського, чи від його руки на її талії, небезпечно близько до її відкритої спини. Він відступив, піднявши руку. Подивився на її обличчя з нахабною посмішкою, і Герміона не знала, що робити.
— Блезе, — жіночий голос. Обернулася і побачила одну з сестер Ґрінґрас, гарну й усміхнену. — Драко хоче поговорити з тобою, щодо його сьогоднішньої промови.
— Ну звісно, — посміхнувся Блез. Повернувся до Герміони, схопив її за руку і підніс кісточки пальців до губ. — Ми скоро поговоримо знову, Ґрейнджер, — підморгнувши, він повернувся, щоб піти.
Ґрінґрас спочатку пішла слідом, але потім повернулася.
— Привіт, Герміоно.
— Привіт.
Герміона все ще не згадала, чи це старша, чи молодша. Дівчина посміхнулася й пішла далі. Герміона сьорбнула шампанське, стежачи за ними очима, щоб знайти, де Драко. Вони повернули ліворуч навколо красивої крижаної скульптури посеред кімнати, і вона нарешті помітила біляву голову. Він стояв з іншою Ґрінґрас, що не допомогло їй визначити, хто старша, а хто молодша. Його чорні парадні мантії підбиті сріблом, і нитки переливалися, коли він рухався. Нахилився до Блеза, сказавши щось, що викликало посмішку на обличчі темношкірого юнака. Блез відповів, і Драко насупився. Блез жестом показав у її бік, і Герміона швидко відвела погляд і пішла.
Джіні та Гаррі знайшли її, коли вона вдавала, що розглядає підвісних топіарів.
— Герміоно, маєш гарний вигляд, — Гаррі поцілував її в щоку.
— Дякую, Гаррі. Нова мантія? — оглянула його.
— Так. Якби, я одягнув мантію в якій вже з'являвся на публіці, мої шановні леді, то Нарциса Мелфой викинула б мене з Маєтку, дарма, що я — герой, — Гаррі усміхався на всі зуби, і Герміона зрозуміла, що склянка вогневіскі, яку він тримав, не перша. Глянула на Джіні, і та закотила очі.
Герміона засміялася і, відчуваючи себе трохи пустотливою, сказала:
— Ну, за Маєток Мелфоїв! І за їхню щойно відремонтовану вітальню! — цокнула келихом шампанського з келихом Гаррі й Джіні, а потім випила його. Джіні засміялася з широко розплющеними очима, і Гаррі промовив «За Маєток Мелфоїв!» голосніше, ніж потрібно.
Ліворуч від них спалахнув фотоапарат, і Герміона обернулася, щоб побачити Бозо, який робить фото, як вони п'ють та сміються.
— Чудово, — сказав Гаррі й посміхнувся в камеру для наступного знімка з вправною легкістю.
— Ну, тепер ніхто не зможе сказати, що ґрифіндорцям не раді в Маєтку! — Джіні підморгнула на камеру й випила шампанське. Вона схопила Герміону за руку. — Ходімо, бо я бачу, що йде Скітер.
Джіні повела її крізь натовп, пірнаючи під літаючі таці із закусками та маневруючи навколо чорно-білих суконь. Герміона хихикала, коли її вели через арку до другої кімнати, де було ще більше людей. Вони зупинилися і зайшли до бальної зали Маєтку. Вона була вдвічі більшою за вітальню, з розкішними гобеленами на стінах і блискучою люстрою. У кутку грав струнний квартет, а посеред кімнати танцювало кілька пар.
— І ти сказала ні!? — прикрикнула Джіні. І Герміона розсміялася.
~*~
Наступні дві години Герміона пила шампанське та спілкувалася з чарівною елітою. Її познайомили з кількома відомими майстрами по зняттю проклять, чиї книги вона вже читала, з кількома професорами та випускниками Бобатона, а також з німецьким міністром магії. Лише об 23:15 вона зрозуміла, що навколо стоїть ледь не черга охочих представитися їй. А Ріта Скітер пробивається до неї крізь натовп.
Коли фахівець з драконів із Румунії прощався, пообіцявши розглянути спеціальний проєкт, підскочила Ріта.
— Міс Ґрейнджер! Кілька слів для «Віщуна» про те, як проходить вечір?
— Ов... так, все чудово, — Герміона не знала, що відповісти й всю веселість здуло.
— О, Герміоно, ось і ти, — пролунав голос праворуч, і Герміона була вражена, побачивши, що Нарциса Мелфой врятувала її, як лицар у блискучих обладунках. — Ріто, вибач, я б хотіла познайомити Герміону з деким.
Перш ніж Ріта встигла сказати ще бодай слово, Нарциса розвернула Герміону й відвела геть.
— Мені насправді нема з ким тебе познайомити, я просто побачила, як тобі незручно біля цієї Скітер, — Нарциса стиснула її руку.
— О, дякую, — засміялася Герміона. Нарциса провела її крізь натовп.
— Ти виглядаєш абсолютно приголомшливо, Герміоно. Тільки про тебе всі й говорять.
— О, я... — Герміона почервоніла. — Дякую. Хоча, я не впевнена, що це так.
Вона притиснула тильну сторону долоні до шиї, намагаючись охолонути.
— Тобі спекотно?
— Трохи. Зазвичай я не ношу підбори, тому мені трохи некомфортно так довго ходити в них.
— Знаєш, — почала Нарциса. Вона зупинилася й озирнулася, наче збиралася розкрити таємницю. — Коли я влаштовую ці вечірки й відчуваю себе втомленою, то знаходжу хвилинку, щоб розслабитися на балконі.
— О?
— Ось, — сказала Нарциса. Вона відсунула фіранку і там з'явився вхід на балкон. — Знайди хвилинку для себе, люба. Ці люди будуть тут всю ніч.
— Дякую, Нарцисо, — Герміона посміхнулася їй, коли вийшла на балкон, пошкодувавши, що жінка зараз піде. — Взагалі-то, я хочу перепросити. У мене все ще ваші книги, які я позичила. Чи можу я повернути їх совиною поштою?
Нарциса махнула рукою.
— О, я вже й забула про них, люба, — її очі блищали. — Чому б нам не призначити дату, коли б ти повернулася й обміняла їх на нові?
Герміона кліпнула. Вона дозволить їй повернутися? Після всього?
— Я була б дуже рада цьому, Нарцисо.
Нарциса засяяла.
— Опівночі Драко виступає з промовою, тому не забудь повернутися до того часу! — жінка підморгнула їй і зникла за завісою.
Герміона обернулась і виявила, що перед нею відкривається вид на сади Маєтку. При світлі зірок вона могла лише розрізнити, де спали павичі. Пройшла десять кроків до виступу й відчула зігріваюче закляття, хоча на вулиці гуляв вітер. Провела руками по кам'яній огорожі.
У невеликій водоймі ліворуч відображався місяць, а біля нього стояла альтанка. Їй було цікаво, наскільки приголомшливим був краєвид при сонячному світлі.
Сади Мелфоїв. Ось, де було б її весілля з Драко, якби вона погодилася на пропозицію Луціуса. Видихнула, уявляючи стільці, звернені до альтанки. Струнний квартет, який ледь чути в бальній залі, розташувався б на березі ставка.
Вона ненавиділа те, що Луціус спланував чудове весілля. І що вона не могла придумати кращого.
Приблизно десять хвилин вона стояла біля поруччя, проводячи пальцями по гладкому каменю, спостерігаючи, як вітер рухається крізь дерева, слухаючи сміх і скрипки.
З-за її спини пролунав звук, і вона повернула голову через плече, щоб побачити, як Драко виходить із вечірки з келихом шампанського в руці.
Він зупинився, коли побачив її там, і вона чітко усвідомила, що її гола спина звернена до нього. Він здивувався, побачивши її.
О, Нарцисо, ти ж хитра лисице.
Зглитнула, коли він підійшов. Востаннє вона бачила його у ліфтах у міністерстві. Це було кілька тижнів тому.
— Знаєш, Драко, це чорно-біла вечірка. Твої сріблясті акценти руйнують всю естетику.
Спробувала трохи посміхнутися.
— Ах, але я господар. Маю ж я відрізнятися від юрби.
Посміхнувся їй у відповідь. Вона перевела погляд на альтанку, подумавши, що срібло стало б чудовою темою для зимового весілля...
— Вечірка просто прекрасна. Я ніколи не була на новорічному святкуванні Нарциси Мелфой. Це завжди так грандіозно?
Підійшов до неї до перил балкона, і вона спостерігала, як слизеринський перстень на його великому пальці постукав по кам'яній огорожі. Зітхнув.
— Приблизно. Сьогодні вдвічі більше людей, ніж зазвичай.
— Усі хочуть бути ближчими до переможця «Найчарівнішої усмішки» грудня 1999 року, — підколола вона.
— Чув, що ти й сама збираєш чимало натовпу, Ґрейнджер.
Зустрілася з ним очима. Він кліпнув і перевів погляд назад до садів внизу. Його обличчя напружене. Спробувала завести ліниву розмову, але їм не вистачало легкості останньої зустрічі в ліфті.
Тому вирішила зробити цю розмову ще незручнішою.
— Де Катя сьогодні? — затамувала подих і побажала мати кнопку перемотування назад.
Він не зводив погляду з території й сказав:
— Вона в Болгарії на свята, — спостерігала, як його очі пливли над ставом і павичами. Він також уявляв своє весілля в садах Мелфоїв? — Все ще відчайдушно хоче пообідати з тобою.
— Ну, я не проти, — сказала Герміона. — Вона мила, — спостерігала, як працюють м'язи його щелепи. — Як проходить передача спадщини? — Драко подивився на неї, і вона відчула потребу продовжити. — Я пам'ятаю, ти говорив, що батько передасть тобі спадок 1 січня, — сказала. — Все... стає на свої місця?
Зосередилася на видиху, коли його очі заблищали.
— Мій батько... з ним не все так просто, — відвів погляд, і Герміона відчула, як її кров закипіла. От сволота.
— Як так?
— Він каже, що передаватиме частинами протягом наступних місяців. Першу отримаю цього вівторка, — потер шию.
Герміона роззявила рота, шокована. Її перший урок з мадам Мішель відбудеться цього вівторка.
— Але досить про це, — Драко обернувся. Сперся спиною на перила обличчям до зали й повернув до неї голову. — Ти обіймеш посаду аналітика у Робардса?
Спостерігала, як його очі танцюють на її обличчі, відчуваючи, як тепло розповзається по ключиці.
— Можливо, — спостерігала, як його обличчя напружується й розслабляється. І це її вразило.
Він намагався побудувати стіну. Помітила, що його дихання швидше, ніж зазвичай, і як він намагається стримувати себе. Його напружена щелепа.
Відвернулася від нього, знову поглянувши на альтанку.
— Є кілька відкритих вакансій, які мене цікавлять. Цього тижня мала дві співбесіди.
— Вони що, дійсно провели співбесіди? — запитав, піднявши брову. Вона розгублено кивнула. — Ти що, знову надіслала резюме інкогніто? Я, здається, вже казав, що просто потрібно зверху написати «Золота дівчинка».
Посміхнулася, згадавши про їхню першу розмову в пабі, коли розказала, що подала заяву на роботу під фальшивим іменем, не бажаючи особливого ставлення.
— Де ще? Які ще посади? — зробив ковток шампанського, і вона спостерігала, як він тримає ніжку келиха між двома пальцями.
— Переселення домашніх ельфів.
— Ти не хочеш працювати у відділі переселення домашніх ельфів, Ґрейнджер, — поблажливо посміхнувся своїм черевикам.
Повернулася до нього, випроставшись.
— О, та невже? — глузувала вона.
— Ти не хочеш сидіти в офісі, складати звіти про побиття та зловживання ельфами, лише для того, щоб витягнути їх із їхніх нинішніх домівок і передати до інших господарів, які теж їх битимуть. Ти не хочеш працювати за чинним законодавством.
Спостерігала, як його погляд перебігає по шторам до бальної зали.
— І чим я хочу займатися?
Подивився на неї.
— Ти хочеш створювати закони. Хочеш змінити світ, — вона все ще спостерігала за ним. — Ти не можеш змінити міністерство зсередини. І ти нічого не можеш зробити зі своєї кабінки у відділі звірів, де займаються тільки дослідженням та стримуванням драконів.
Уперся поглядом в її очі. Він намагався, щось втовкмачити їй цими словами. Повернув свою стіну на місце.
— Тож ти думаєш, що мені слід обійняти посаду в Офісі аврорів?
— Поки тобі не запропонують посаду міністра магії. В офісі аврорів, принаймні, є шанс підніматися в посадах.
Вона стиснула губи, дивлячись на землю, і раптом подумала, чи залишилася її помада на губах.
— У тебе промова опівночі.
— Так, — прочистив горло. — Дякуємо, що прийшли, це було найкраще тисячоліття, уся ця дурня.
Посміхнулася.
— Ти прийшов сюди потренуватися, так? — кивнув. — Що ще скажеш?
— Ну, трохи про набір до компанії. Мама запросила багатьох молодих випускників Гоґвортсу, Дурмстренґу та Бобатона. Молоді відьми та чарівники, які шукають хорошу роботу, — сперся стегном на перила, обличчям до неї. — Деякі представники еліти також присутні. Ми або прагнемо найняти їх на керівні посади, або взяти їх компанії за клієнтів.
— Ти збираєшся сьогодні ввечері викрасти людей з їхніх високопоставлених державних та приватних робіт? — сказала, усміхаючись його зарозумілості. Він кивнув. — Однією новорічною промовою? — знову кивнув, і на його губах з'явилася усмішка. — І як ти плануєш це зробити? — запитала зі сміхом. — Більшість з цієї еліти мають постійні посади чи лояльність певних людей, тривале партнерство, — глянула на нього, а він уже спостерігав за нею.
— Будь-кого можна спокусити, Ґрейнджер.
Відчула, як невільно затамувала подих. Його очі темні, і їй занадто гаряче. Ковтнула. Очі самі собою злетіли на його губи, і вона знала, що не мала дивитися на його рот. Прослідкувала, як він ковтає. Підійшов ближче до неї.
І вона відвернула голову, повернувшись до садів, повільно вдихаючи. Спадок не перерахований. Вона навіть не мала бути так близько до нього.
Її губи сухі, тому вона змочила їх язиком і відразу пошкодувала, що облизнулася перед ним. Кліпнула очима й шукала іншу тему для розмови, відчуваючи, як вітер пестить відкриту спину, пройшовши там, де тканина зустрічалася зі шкірою. Здригнулася. Це був вітер?
— Що тобі сказав мій батько? — шепіт, його дихання зігрівало її вухо.
Ахнула, відчуваючи жар пальця на ребрах.
— Драко?
Герміона обернулася і побачила, як Драко опустив руку, коли помітив посмішку Блеза Забіні.
— Ти дав мені одне завдання на сьогоднішній вечір, друже, — сказав Блез, підходячи. — Переконатися, що ти готовий до своєї промови за десять хвилин до опівночі.
Драко підняв зап'ястя, перевіряючи годинник.
— Е... так, дякую, друже, — кинув на неї погляд, і Блез вийшов вперед.
— Я подбаю про неї, Драко. — підморгнув. — Вона стоятиме зі мною, — Блез запропонував руку, і вона обережно взяла її.
Драко швидко роззирнувся між ними, перш ніж кивнути й увійти всередину. Блез і Герміона пішли слідом. Блез провів її через танцювальну залу і назад у вітальню, де начаклували сцену. Блез взяв келих шампанського з таці, яка пролітала повз, коли почався дзвін паличок по келихах, який відлунювався по всій вітальні. Блез вказав на піднос, сказавши їй взяти келих, щоб вона не звинувачувала його в тому, що він знову дав їй склянку. Вона схопила один і зробила декілька ковтків, намагаючись охолонути.
— Непогано виходить, — Блез сьорбнув шампанське. — Мені було цікаво, кого я поцілую опівночі.
Герміона підвела на нього очі. Він посміхався їй, дозволяючи своїм очам вивчати її обличчя. Їй було смішно від його впевненості. Хоча він був таким чарівно-кумедним.
— Блезе, — пролунав голос перед ними. Та сама сестра Ґрінґрас. — Ти потрібен Драко.
Блез гучно засміявся.
— О, Мерліне, який він зануда! — посміхнувся і повернувся до Герміони, піднявши її руку, щоб знову поцілувати кісточки її пальців. — Можливо, наступного року, Герміоно Ґрейнджер.
Підморгнув і пішов за Ґрінґрас.
Стукання паличок по келихах посилювалося, поки вона не побачила, як біла фігура Нарциси піднялася на сцену. Вона притиснула паличку до свого горла, люб'язно посміхнулася й заспокоїла натовп ніжною рукою.
Герміона стояла в кінці групи, якраз там, де бальна зала впадала у вітальню. Вона могла просто підійти до Джіні та Гаррі, попереду, але вони взялися за руки й схилилися одне до одного, тож Герміона вирішила залишитися на місці.
— Ви всі занадто люб'язні, — прохолодний голос Нарциси пролунав над натовпом за допомогою підсилювального закляття. — Який цікавий рік у нас був, — і кілька людей засміялися. — А яке насичене подіями століття! — ще більше сміху. — Це таке задоволення, бачити сьогодні ввечері не лише нових друзів, а і старих. Звісно, деякі обличчя старші від інших, — Нарциса піднесла свої доглянуті пальці до скронь, постукуючи власні зморшки, що розсмішило всіх ще більше.
Герміона озирнулася, а Нарциса продовжила, дякуючи всім. Кожне око дивилося на неї. Вона повністю контролювала кімнату, людей. Жінки посміхалися, чоловіки дивилися, і навіть ті, що хмурилися, були таємно закохані в неї.
— Я пообіцяла синові, що не буду займати багато часу, щоб ми могли відрахувати до півночі, — обернулася й усміхнулася в напрямку, де, на думку Герміони, стояв Драко. — Тож дозвольте мені покликати на цю сцену чоловіка, який хоче привітати вас у 2000 році. Драко Мелфой.
Нарциса повернулася, щоб запросити його на сцену. Він підбіг на дві-три сходинки, коли натовп нещадно почав підбадьорювати його. Герміона плескала в долоні, озирнулась і виявила, що більшість шуму створюють молоді відьми у відвертих сукнях.
Звичайно.
— Дякую, дякую, — сказав Драко. — Здається, мама залишила мені лише три хвилини, — Нарциса стенала плечима, спускаючись сходами. Натовп засміявся, а Герміона зиркнула на дівчат, які хихикали.
Драко продовжив:
— Я думаю, що ми всі з нетерпінням чекаємо нового року. Я, наприклад, відчайдушно хочу залишити позаду 90-ті. Вони були занадто нудними, еге ж? — його голос легкий і саркастичний.
Герміона голосно розсміялася, і її очі вдивлялися в потилицю Гаррі, поки вся кімната хилилася від сміху. Гаррі похитав головою, посміхаючись Драко, і Герміона була вражена тим, як усе може змінитися всього за рік.
Озирнулася на Драко, коли той посміхався власному жарту.
— І цього року також не сталося нічого хвилюючого, — прибрав волосся від обличчя чудовим рухом, який змушував не одну жінку обмахуватися віялом. Підняв брову. — Або сталося? Ви маєте мені сказати, бо більшу частину часу я був в Азкабані.
Герміона засміялася, і кілька людей поруч ледь не виплюнули шампанське, поки Драко Мелфой знущався з себе перед натовпом. Десь пролунав хриплий сміх, хтось недовірливо хихикав, а чоловік поруч з нею вигукнув: «О, хо!». Вона спостерігала, як Нарциса стиснула губи, все ще посміхаючись, але тихо не схвалювала безтурботність сина, хоча поруч з нею Блез прикривав рота, широко розплющивши очі, а сестри Ґрінґрас дивилися одна на одну з відкритими ротами, хихикаючи.
Герміона оглянула кімнату, поки весь чаклунський світ закохувався в Драко Мелфоя навіть більше, ніж вони вже закохалися. Що то за п'ятнадцять місяців в Азкабані, якщо ви не втратили почуття гумору? Вона побачила, як похмура старша жінка, яка раніше хмурилась на Нарцису Мелфой, піднесла пальці до губ, приховуючи посмішку.
Будь-кого можна спокусити, Ґрейнджер.
Його голос відлунював у її вухах, коли вона спостерігала, як Драко спокушає їх усіх. Прослідкувала, як він прикусив нижню губу, посміхаючись, дивлячись на те, як всі сміються над його жартом. Ковтнув і продовжив.
— Але насправді — це був довгий і складний рік, — і натовп затих, усе ще посміхаючись йому. — Не так давно я був найненависнішим хлопчаком у всій чарівній Європі. І я дякую всім за те, що ви дали мені другий шанс.
Вона затамувала подих, коли кімнату огорнула тиша, і посмішки зникли з облич.
— Я б сказав, що для мене, 2000 рік — це відродження. Другий шанс. Я створюю невелику компанію, не знаю, чи ви чули...
Блез вигукнув і зааплодував. Кімната приєдналася, і Герміона зрозуміла мету Блеза.
Драко посміхнувся і сказав:
— Для мене ця компанія — мій другий шанс. Це про досягнення цілей, мрії про ідеї та створення нових шляхів. Я хочу допомагати людям. Хочу надати підтримку та допомогу для їхніх цілей, їхнього бізнесу, їхніх юридичних баталій.
Герміона подумала про Квентіна Марґоліса та його зграю. І всі інші види, яким може допомогти «Консалтингова група Мелфоя». Вона посміхнулася в келих з шампанським, не відчуваючи нічого, крім гордості за свого нового друга, Драко Мелфоя.
— Ми в «Консалтинговій групі Мелфоя» хочемо створити закон. Щоб змінити світ, — підвела на нього очі, почувши слова, які він говорив їй на балконі. Його очі вже прикуті до неї. Між ними п'ятсот людей. — І якщо, як і я, ви зрозуміли, що ваша кабінка в міністерстві стає замаленькою для вас...
Ковтнула, серце вдарилося об грудну клітину. Він відвів від неї погляд і посміхнувся решті натовпу.
— ... Ми чекаємо на вас.
Натовп засміявся. Дівчата із надлишковим макіяжем та завеликим декольте пограли одна на одну бровами, а кілька чоловіків середнього віку посміхнулися у своє шампанське, думаючи про свої кабінки. Герміона стиснула келих, і мозок швидко запрацював.
— І якщо я зробив все правильно, — пробурмотів Драко, похитуючи зап'ястям, щоб побачити свій годинник. — Тоді ми зараз...
Герміона спостерігала, як Драко посміхається.
— Десять. Дев'ять. Вісім...
Кілька людей ахнули й поглянули на годинник. Неприємне хихикання почулося з усіх куточків вітальні, а пари почали хапати один одного, готові цілуватися.
— Сім. Шість...
Увесь натовп приєднався.
Герміона застигла. Вона не могла знайти свій голос, оскільки юрба рахувала. Драко підняв келих у повітря, і вся кімната приєдналася до нього.
— П'ять! Чотири...
Відчувала, як повітря входить і виходить з її легенів, але їй здавалося, що вона не дихає. Тоді Драко знову знайшов її очі.
— Три! Два! Один!
Він підняв свій келих в її сторону, коли кімнатою лунали феєрверки. Спостерігав за нею, підносячи його до губ.
— Щасливого Нового року!
Герміона знайшла подих і підняла власний келих, випиваючи до дна, доки він дивився на неї.
Чоловік перед нею повернувся до своєї дружини й поцілував її, його голова тепер закривала Драко. Це повернуло її до реальності. Коли вона знову побачила його, він спускався зі сцени, поцілував маму в щоку. Бачила, як він цілував сестер Ґрінґрас у щоку, а потім Блез потягнувся до нього, грайливо постукавши власну щоку. Драко відштовхнув друга, зморщивши ніс. Спостерігала, як до нього підійшов старший джентльмен, потиснувши йому руку. Вони коротко поговорили, з Блезом біля нього, киваючи головами. Драко жестом показав Блеза, і джентльмен потис руку і Блезу. Перша угода Драко в новому році.
Раптом Джіні опинилася перед нею, підстрибуючи вгору-вниз, хапаючи її за обличчя, цілуючи прямо в її губи.
Герміона хрипнула, а Джіні сміялася.
Вони залишилися ще на годину. Герміона завела ще більше знайомств, ухилилась від Скітер й встигла побажати Нарцисі доброї ночі, перш ніж вони пройшли до камінів, так і не побачивши більше Драко.
Зайшла до своєї спальні, скинула підбори й витягла пергамент і перо. Зопріла, доки писала:
Герміона Ґрейнджер
Золота дівчинка
Склала листа в конверт, адресований «Консалтинговій групі Мелфоя», до Драко Мелфоя, і надіслала, не замислюючись.
Ще двадцять хвилин крокувала кімнатою у своїй білій сукні, згадуючи, як келих шампанського відчувався на її губах, коли Драко пив зі свого. Поцілунок коханців опівночі.
Змила макіяж, зняла сукню. Розпустила волосся й натягла піжаму. Лежала в ліжку, дивлячись у стелю, поки не почула стукіт у вікно.
Філін влетів, коли вона відчинила квартирку, кинув великого манільського конверта й вилетів назовні. Вона тремтячими пальцями підняла конверт і відкрила його.
Зверху було написано:
Ласкаво просимо до «Консалтингової групи Мелфоя», Золота Дівчинко
Д.М.
Ахнула, коли відкрила конверт. Контракт на посаду старшого консультанта, який курує відділ зв'язків з нечарівниками. Спеціалізується на магічних істотах та маґлівських стосунках.
Сіла на край ліжка і посміхнулася.