Два хлопчаки стояли посеред кімнати. Дівчачої кімнати, адже присутній туалетний столик, заставлений величезною кількістю якихось склянок. Можна подумати, що вони двійнята, настільки схожими вони були, але весь чарівний світ знав, що вони — погодки.
— Циссі нас уб’є.
— Не хнич, Реджі. Все буде нормально.
— Ні, не буде, бо це улюблена сукня Нарциси. І саме тому вона накаже відрубати нам голови і поставити їх поруч із головами ельфів.
— Та спокійно, вона нас любить більше.
— Хто кого любить більше?
Брати підстрибнули, почувши цей голос. У дверях стояла найстарша з їх двоюрідних сестер, похмуро дививлячись на двох хлопчиків.
— Бееееллллооо! — протягнули в один голос Сірі та Реджі.
— Ну, і що ви натворили?
— Та чому одразу натворили, – пробухтів Сіріус.
Бела втомлено видихнула.
— Репаро! — голосно промовила дівчина.
— Але ж…
— А ну циць, відстежуються будинки, а не палички, бовдури! А тепер брись звідси, а то все розкажу Нарцисі, — Бела намагалася скопіювати сердитий погляд матері, і здається вдало, бо хлопці перелякано переглянулися і втекли з кімнати.
— От хлопчаки.
Ні один із хлопців так і не помітив, що темнокоса ніжно усміхалася їм услід, але швидко стрепенулася і, вирівнявшись, гордо пішла до своєї кімнати.