Три дівчинки лежали на великому ліжку. Сьогодні незвичайний вечір для сестер Блек, бо вперше батьки їх залишили вдома одними. Авжеж у маєтку залишилися домовики, але дорослих сьогодні ввечері не було. Сіґнуса та Друеллу Блек запросили на прийом, але дівчат не взяли з собою, бо ті ще були замалими.
— Бело, а як ти назвеш свою дитину?
Пролунав м'який голос наймолодшої Нарциси.
— О! Мені теж цікаво, — погодилася середня Андромеда.
— Гм, не знаю. Я про це ще не думала, — гордовито відповіла найстарша Белатриса.
— А ти зараз подумай.
Андромеда завжди була найсміливішою з сестер, запитуючи дорослих про все, що їй забажається. Саме вона тягнула Нарцису шкодити з двоюрідними братами.
— Давайте ви перші, поки я думатиму. Нарцисо, ти ж підняла цю тему, тому і відповідати тобі. І не дивись на мене так, це лише на татові працює.
— Злюка. Я назву свого сина Драко.
— А якщо буде дівчинка? — Андромеда не могла змовчати й не підколоти сестру.
— А я знаю, що буде хлопчик, і все!
Сміх старших сестер трохи засоромив Нарцису, тому вона, набурмосившись, відповіла:
— Твоя черга, Дромедо!
— Якщо дівчинка, то буде Німфадорою, а якщо хлопчик то Ерізом.[1] Все, Бело, не відвертишся. Кажи!
Белатриса тихо простогнала, ці дівчиська її доведуть.
— Ну добре, добре, але потім — спати!
— Гаразд! — молодші задоволено переглянулися.
— Якщо дочка то Дельфі, якщо син — то Дельфіус. А тепер спати!
— Зануда ти, Бело.
~*~
11 травня 1973 р.
— Вітаю, місис Тонкс! У вас народилася здорова дівчинка! Ви з чоловіком уже обрали ім’я?
Колишня Блек глянула на верескливе дитя в руках повитухи. Перед очима з’явилася картинка багаторічної давнини, коли вона лежала з сестрами.
— Німфадора. Німфадора Тонкс.
~*~
5 червня 1980 р.
Тієї ночі в маєтку Мелфоїв чулись лише крики. У молодої місис Мелфой почалися пологи. Всі, затамувавши подихи, чекали новин. Нарешті жіночий крик припинився, хоча в ту ж секунду пролунав дитячий плач. Луціус Мелфой зірвався з місця, заскочивши у кімнату.
— Син, пане Луціусе, — пропищав ельф.
— Луціусе, — виснажено промовила Нарциса. — Ти обіцяв…
— Що ти їй обіцяв, сину?
Луціус здригнувся. Абраксас Мелфой досі карав сина Круціатусом, якщо йому щось не подобалось.
— Ми хочемо назвати сина Драко, на честь сузір’я дракона за древньою традицією Блеків.
— Драко… Драко Мелфой. Добре, дозволяю.
~*~
Березень 1998 р.[2]
Нарциса ховалася в бібліотеці. Це було єдине місце, куди смертежери не лізли, єдине місце спокою.
— Господарко Мелфой, ваша сестра народила дівчинку.
Дівчинка. Спадкоємиця Волдеморта. Вона заходить до кімнати сестри. Белатриса виснажена, як і будь-яка жінка після пологів. Нарциса сідає на стілець, поруч із ліжком.
— Як її назвемо, Бело?
— Дельфі. Просто Дельфі.
[1] Англійською так вимовляється сузір’я Овена.
[2] Точна дата народження відсутня.