В селі ельфів, після обіднього оголошення в церкві, всі метишулися і готувалися до свята - в сільського голови народиться дитина.
Ця традиція здавна існує в ельфійських селах - коли священник оголошує про благословення народження нового ельфа, всі починають прикрашати площу, готувати смаколики чи традиційні страви, поки сім'я, в якій народиться дитина, печуть святкового торта та вигадують ім'я своєму дитя. Голова села разом із своєю дружиною сидям вдома, за столом, вони обговорють це свято, торт чекає початку свята на столі, за вікном вже вечоріє, свято наближається, але атмосфера в будинку не святкова, чоловік та жінка сперечаються, голова села наполягає на дотримуванні традиції своєї родини - дати друге ім'я власній дитині, але дружина проти, бо це друге ім'я належатиме проклятому духу, вона не хоче обтяжувати ним своє дитя. Поки суперечка триває, чоловік пропонує компроміс: дати дитині друге ім'я - Коромі, на честь ельфійської Богині добробуту та саправедливості.
Жінка не заперечує, але їй все ще не подобається ця традиція, вона зітхає, але погоджується. Ввечері, народ зібрався біля церкви, вони очікували на оголошення про народження декілька годин, але все ж вони дочекалися, священник вийшов з церкви і проголосив про народження Селестії, він благословив дитя і ельфи почали свято, діти бігали та гралися в авантюристів, дорослі ж їли, пили та співали. Селестія була звичайною дитиною, в неї було сиве волосся, що відрізняло її від інших, але ельфи не зважали на це, вона була доброю, завжди допомагала коли хтось поранився, одного разу вона забрала додому бродячого кота та піклувалася про нього. Коли настало четверте день народження Селестії, жителі села святкували, дарували їй вінки з маків, кекси та в'язанні іграшки, вона веселилася з друзями а її батьки наглядала за нею.
В цей день вартовий села, юний ельф, років чотирнадцяти, побачив найманців герцога, він намагався до них заговорити, але один з найманців пробив його живіт наскрізь своїм мечем. Селестія гралася з своїми друзями, але мати зупинила її і попросила набрати квітів в лісі, бо такою є традиція днів народжень, Селестія квинула та, підстрибуючи, побігла в ліс, вона збирала квіти: маки, ромашки, кульбаби та дикі рози. Коли вона назбирала достатньо квітів, вона пішла стежкою до села, але раптом відчула запах горілого, впустивши квіти вона побігла, на виході з лісу Селестія завмерла: село горіло пекельним полум'ям, сельчани бігли, але їх розрубали люди в обладунках, ельфи кричали, але їх голоси переривалися ударами мечів, люди не шкодували нікого, ні доросилих, ні дітей.
Селестія стояла, вона не могла поворухнутися, вона не чула нічого, хтось намагався щось сказати, але Селестія просто стояла, ельфійка намагалася схопити її за руку, але була миттєво вбита, коли один із прибувших людей вистрілив з арбалету. Жінка впала з грохотом, який повернув Селестію до тями, вона повернулася, прибувші люди відрізнялися від тих, що зараз випалювали село та вбивали сельчан, один з прибувших промовив:
"Вона мила, за таку ельфійку заплатять багато"
Другий, кремезний чоловік з пошарпаним одягом звернувся до Селестії:
"Ходи сюди, ми дамо тобі цукерку"
Очі Селестії наповнилися слізьми, вона намагалася втекти, але кремезний чоловік схопив її за руку та кинув в мішок, Селестія намагалася вилізти з мішка, але чоловік вдарив її декілька разів і Селестія втратила свідомість.