Я втомилася душу твою розбирати,
І прихований зміст між рядків читати.
Вже дістало мене вглиб очей видивлятись
Та самотність твою пояснить намагатись.
Я побачила все, що побачить хотіла,
І у темряві полум’я я роздивилась.
Дуже довго старалася стукати в душу,
Але досить! Знов тишу твою не порушу.
Досить загадок, досить дивитися в очі,
Ніби мрієш віддати так щиро щоночі
Всю любов лиш мені, як і самого себе.
Та любові твоєї мені більше не треба.